.jpg)
Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти до 2025 року (від 06.06.2022 №527)
Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О. Сухомлинський
І ВСТУП
Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції. В зв'язку із війною на Сході країни ведення виховної роботи є пріорітетним. У контексті нових викликів, що постали перед країною, доцільно переглянути практику виховної роботи та захисту прав дітей у навчальному закладі. Діти мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях. Тому психолого-педагогічні працівники мають бути готовими до непростих запитань від учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто надавати дітям чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.
Навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.
Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.
Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистості елементів Вітчизни. Патріотичне почуття, соціально-моральне у своїй основі, особистість набуває не лише шляхом біологічної спадковості, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова. Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.
Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.
ІІ. Формування патріотизму як основа виховної роботи шкільної бібліотеки
Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізацію навчально-виховного процесу.
Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений, національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.
Головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника, розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.
Головна мета полягає в тому, щоб через реалізацію системного і цілеспрямованого комплексу заходів, сприяти вихованню патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно реалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури. У реалізації цього надзвичайно складного процесу відіграє велику роль робота шкільної бібліотеки, яка задовольняє інформаційні потреби учасників навчального процесу.
У плані заходів бібліотеки передбачено створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації наступних виховних завдань:
- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, прапора, Гімну України та історичних святинь;
- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
- відновлення і вшанування національної пам’яті;
- формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.
Гімназія як соціальний інститут має свої особливості формування особистості здобувачів повної загальної середньої освіти, створює умови для їх соціалізації, роблячи акцент на їх духовно-моральному становленні, стрижнем якого є громадянськість і патріотизм. У нашому навчальному закладі проводиться планомірна і цілеспрямована робота з розвитку в особистості високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, формуванню почуття патріотизму. Система патріотичного виховання учнів передбачає формування і розвиток соціально значущих цінностей, громадянськості й патріотизму в процесі виховання і навчання, масову патріотичну роботу, спільну діяльність з іншими культурними установами. Бібліотека завжди була оазисом в культурному і суспільному житті гімназії, тим більше її роль зростає на сучасному етапі. Важливе місце відводиться шкільній бібліотеці у військово-патріотичному вихованні молодого покоління. Шкільна бібліотека бере участь у навчально-виховному процесі, виконуючи освітню, інформаційну та культурну функцію, і свою роботу будує у відповідності з профілем школи. Наша шкільна бібліотека - це мобільний центр інформації, центр духовного збагачення людини, джерело моральних і культурних цінностей. Вона створює культурний простір навчального закладу. Робота проходить у тісній співпраці з педагогічним колективом, із заступником директора із навчально-виховної роботи, класними керівниками.
ІІІ. Напрямки роботи шкільної бібліотеки у сфері патріотичного виховання
Бібліотека - це не лише сховище, це цілий світ, відкритий кожному, хто любить книгу. Головна мета бібліотеки - прилучення до читання, до рідного слова, до історії та сучасного життя країни, Батьківщини. Звідси випливають і завдання - розвиток у підростаючого покоління через книгу високої соціальної тематики, патріотичної, громадянської ідеї, духовності. Діяльність нашої шкільної бібліотеки в даному випадку спрямована на збереження історичної пам'яті та передачі її підростаючому поколінню через систему інформаційно-бібліотечних заходів. В організації та проведенні масових заходів використовується методична різноманітність, заснована на принципах культурного, духовно-морального, цивільно-патріотичного виховання, як базових національних цінностей.
В організації роботи шкільної бібліотеки враховані базові поняття:
• моральне виховання – цілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності та спілкування дітей, виховний вплив школи, сім’ї, громадськості, спрямований на формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності;
• національне виховання – формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної та національно свідомої людини, наділеної глибокою громадською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, підприємливістю й ініціативністю;
• історико-краєзнавче виховання - знання свого краю – невід’ємна частина духовності дитини, важливий засіб забезпечення нерозривного зв’язку минулого нашого краю із вітчизняною і світовою історією;
• патріотичне виховання – це комплексна, системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших соціальних інститутів щодо формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про своє і народне благо, готовності до розбудови демократії, виконання громадянського та конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, прагнення цілісності, незалежності України, сприяння єднанню українського народу, громадянському миру та злагоді в суспільстві;
• громадянське виховання – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною.
В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.
Головною тенденцією патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до своїх Батьківщини, держави, народу, нації. Системне духовно-морального виховання має базуватися на цінностях духовної культури українського народу.
1. Духовно-етичне направлення
Ідеалогічною основою патріотичного виховання в сучасній школі є духовно-етичні цінності нації. Суть патріотичного виховання може трактуватися як розвиток відчуття особи, патріотичної свідомості, заснованої на гуманістичних духовних цінностях свого народу. Проблема духовно - етичного виховання школярів сьогодні стоїть гостро як ніколи. Перед освітньою установою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати те, що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів людей, що оточують його. Рішення головних завдань навчання повинне забезпечувати формування особистого відношення до оточення, оволодіння етичними, естетичними, духовно-моральними нормами.
Духовно-етичне виховання - це цілеспрямоване формування системи моральних стосунків до людей, Батьківщини, самому собі, відношення до праці.
Про роль бібліотеки в духовно-моральному вихованні можна говорити багато. Бібліотека - центральне місце виховання моральної, творчої особи. Виховати таку людину без книг неможливо.
Духовно-етичне виховання, спрямоване на усвідомлення учнями вищих цінностей, ідеалів і орієнтирів, соціально-значущих процесів і явищ реального життя, виховання любові до рідного слова, рідної мови, літератури та культури. Розроблені і проведені: огляди та бесіди, цикл бібліотечних уроків, розважально-пізнавальні ігри, літературні вечори до творчості письменників, вікторини, конкурси.
2. Національне виховання.
Важливим напрямом роботи бібліотеки є виховання вздобувачів повної загальної середньої освіти національної свідомості.
У Законі України « Про загальну середню освіту» визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні національно-свідомо громадянина – патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності з вільними політичними і світоглядними переконаннями; на формуванні творчої особистості учня, вихованні поваги до національних цінностей нашого народу; вироблення навичок здорового способу життя.
Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації школярів, передавати їм соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.
Актуальність створення системи національного виховання в умовах творення Української державності визначається потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей, суперечливими процесами входження особистості в соціальне життя, необхідності забезпечення єдності, наступності та послідовності виховних впливів різних соціальних інститутів, постійного коректування виховного процесу.
Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів.
Найважливішою громадською рисою є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Виховання національної самосвідомості передбачає усвідомлення молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю. Національна ідея має бути не просто атрибутом національної свідомості, суто духовним феноменом, а поштовхом до практичних справ, як було у кращих синів і дочок нашого народу споконвіку.
Національна система виховання ґрунтується на засадах національного світогляду, наукової філософії і ідеології, родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрала в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну й систематичну виховну діяльність сім'ї, державних і громадських навчально-виховних закладів (практичний аспект).
У пошуках нової системи виховання на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Такий підхід передбачає визнання кожного вихованця як унікальної особистості, його прав, ставлення до нього як до суб'єкта власного розвитку, опору у його вихованні на сукупність знань про людину та високий професіоналізм.
Національне виховання найбільш відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українця, так і представників інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховного процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-культурної спадщини допомагає пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян. Бібліотека своєю діяльністю сприяє реалізації державної програми у галузі освіти і культури, дотримується принципів гуманізму і демократизму пріоритету загальнолюдських цінностей.
Виходячи з цього річний план роботи бібліотеки побудований так, що охоплює всі аспекти виховання в учнів національної свідомості і соціальної активності, високих духовних якостей, з глибокими родинними і патріотичними почуттями, здатними до саморозвитку і самовдосконалення.
У бібліотеці постійно організовуються книжкові виставки з пропагандою літератури, яка б зацікавила здобувачів освіти, спонукала глибше зацікавитися історією своєї країни, малої Батьківщини.
У вересні до Першого уроку функціонувала виставка «Україна – єдина країна»; для класних керівників був зібраний матеріал з рекомендаціями щодо проведення уроку та сценарії для різних вікових категорій.
З метою реклами української книги, виховання гордості за українське письменство, щорічно проводиться загально шкільний захід, присвячений Дню писемності та мови.
З пропагандою читання і популяризації принципів національної свідомості у бібліотеці проводиться цілий комплекс заходів: проведення бібліотечних уроків, постанови українських казок, організовуються конкурси читців українських поетів, відбуваються зустрічі з сучасними письменниками. Бібліотека співпрацює з міською дитячою бібліотекою імені П.Панча.
3. Історико-краєзнавче виховання
«Краєзнавство - прекрасна школа виховання громадянськості»
Дмитро Сергійович Лихачов.
Любити і знати свій край, своє місто, в якому живеш, свій дім, свою рідну школу, свою вулицю, свою сім'ю - це і є прояв патріотизму і громадянськості. Патріотизм проявляється у вчинках і в діяльності людини. Зароджуючись з любові до своєї малої Батьківщини, патріотичні почуття, пройшовши через цілий ряд етапів на шляху до своєї зрілості, піднімаються до загальнодержавної патріотичної самосвідомості.
Краєзнавча робота - це система фундаментальних знань про український народ, про особливості побуту і трудової діяльності, національного характеру, психології, світогляду, культури, а також про сім'ю, свого родоводу, про рідний край і все, що пов'язано з ним. Висвітлення ролі і місця відомих особистостей в історії краю дозволяє здійснити учням ідентифікацію себе з конкретними історичними діячами. Приклади героїзму земляків, допомагають вихованню патріотизму і громадянськості учнів.
Краєзнавство здатне формувати культуру міжнаціональних відносин, виховувати терпимість і повагу до історії, традицій, культури, мови націй і народностей, що проживають в рамках або за межами своїх національно-територіальних утворень.
Історичне краєзнавство, також вирішує актуальні в усі часи завдання -збереження культурної та духовної спадщини рідного краю, вчить любити не тільки свої рідні місця, але й знати про них, привчає цікавитися історією, мистецтвом, літературою, культурою, підвищувати свій культурний рівень. Любов до рідного краю, знання його історії - основа, на якій може здійснюватися процес виховання громадянськості здобувачів повної загальної середньої освіти.
Вивчення малої батьківщини грає і консолідуючу роль. Край - це не тільки географічна освіта. Це те спільне, що об'єднує людей різних національностей в єдину територіальну спільноту, робить його жителів представниками єдиного округу - городянами, односельцями.
Любов до Батьківщини, почуття відповідальності за долю рідного краю, не виникають самі по собі, а виховуються.
Краєзнавчі знання сьогодні необхідні молоді, і отримати ці знання можливо через виховну діяльність, вона дає можливість звернутися, насамперед, до історії повсякденності. Це значить - до близької української історії, тієї, що укладена в долях поруч.
Історико-краєзнавче виховання націлене на пізнання історико-культурних коренів, усвідомлення неповторності Вітчизни, її долі, нерозривності з нею, формує у дітей почуття любові до своєї малої батьківщини, шанобливе ставлення до національних традицій і культури, пробудження почуття гордості за свій народ. Завдяки краєзнавству вирішується важлива педагогічна задача - поєднання навчання з життям. При вивченні своєї місцевості у школярів формуються правильні уявлення про багаточисленні об'єкти, явища і процеси, які у свою чергу, служать основою для формування наукових понять і уявлень про навколишній світ. В бібліотеці проводяться уроки краєзнавства: «Мій край Харківщина», «Пам’ ятники Харкова», , віртуальні екскурсії: «Подорож містом», «Визначні місця Харківщини», презентації книг про наше місто: «Історія міста Харкова», А.Ю. Лейбфрейд «От креп ости до столицы». Учні здійснюють екскурсії в різні місця Харківщини, оформляють звіти, на основі яких створено екскурсійний вернісаж “Харківщина – рідна сторона”. Кожного року в бібліотеці проходять заходи щодо пам’яті про жертв голодомору.
Діти створюють власні електронні презентації про історичне минуле українського народу. У бібліотеці створена картотека краєзнавчих паперових та електронних документів.
На сучасному етапі розвитку суспільства вивчення рідного краю виступає як провідний чинник виховання патріотизму і стає особливо актуальним.
Кожен читач повинен усвідомлювати, що почуття Батьківщини починається з ставлення до родини, до найближчих йому людей – своєї сім ї.
Перші друзі дитини, навчальний заклад, який вона відвідує, вулиця, на якій стоїть її будинок, - все це включається в уявлення дитини про рідний дім, про свою «початкову» батьківщину. У бібліотеці був організований проект «Гімназія – рідна домівка». Дітям було запропоновано скласти вірші та написати твори про рідну гімназію.
Таким чином, здійснення краєзнавчої роботи в шкільній бібліотеці є актуальним напрямком сучасної освіти, так як головною його функцією є виховання громадянськості і патріотичних почуттів у молодого покоління.
4. Військово-патріотичне виховання
«Не думайте, що Ваша країна може зробити для Вас, думайте, що Ви можете зробити для вашої країни» Джон Кенеді
Військово-патріотичне виховання - це формування у молоді високої патріотичної свідомості, ідеї служіння Вітчизні, здатності до його збройного захисту, прищеплення гордості за українську армію, любові до української військової історії, збереження і примноження славних військових традицій. Військова історія нашої країни сповнена героїки, романтики, справжнього патріотизму, насичена цікавими, часом драматичними подіями, представлена дивовижними, унікальними особистостями. Все це дає багатий матеріал для реалізації високих цілей громадянського та патріотичного виховання, яке настільки актуально сьогодні.
Героїко-патріотичне виховання – формування готовності до подвигу в ім’я Батьківщини, маючи на увазі подвиг миттєвості, пориву, та подвиг повсякденної праці, орієнтоване на знаменні історичні дати, виховання гордості за діяння героїчних предків. Нам є чим пишатися, є про що розповідати дітям. У бібліотеці проводяться уроки пам'яті: «І пам ятає свят врятований», «Герої землі Харківської», «Харків’яни в окупованому місті», «Правда про голодомор». Кожного року до гімназії запрошуються ветерани Великої Вітчизняної війни та діти війни. Учні гімназії беруть участь у громадському житті міста – вшановують пам ять загиблих воїнів, приймають участь у відкритті меморіальних дошок героям-харків’янам, приймають участь у фестивалях і презентаціях.
5. Громадянсько-патріотичне виховання
«Закон захищає і оберігає передусім тебе, твою сім'ю, твоє щастя, майбутнє твоїх дітей» (В Сухомлинський).
Важливе завдання сьогоднішньої освіти – підготовка здобувачів освіти до життя в демократичному суспільстві, виховання свідомих компетентних громадян української держави. Це складний і багатоаспектний процес, що вимагає системного залучення політичних, науково-практичних освітніх і виховних зусиль. Підготовка учнів до життя в демократичному суспільстві є одним із важливих завдань сьогоднішньої освіти.
Посилення патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на такому:
– визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується на правах людини);
– утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;
– утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;
– формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів;
– гарантуванні умов для зростання добробуту народу (через свободу підприємництва, захист права на належну винагороду за працю, забезпечення соціально незахищених осіб);
– знанні законодавчих положень про військову службу та військовий обов’язок, інші конституційні обов’язки, про юридичну відповідальність за їх невиконання.
У Конвенції ООН про права дитини зазначено,що дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві й вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті ООН, особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності та солідарності.
Ці завдання можуть бути вирішені завдяки створенню в навчальному закладі системи соціально-педагогічної роботи, спрямованої на підготовку дитини до життя в суспільстві. Учні повинні знати свої права та обов’язки. У них необхідно сформувати здатність опиратися зовнішнім негативним впливам, уміння встановлювати й підтримувати контакти з різними людьми, виховати самостійність у розвя’занні проблем. Саме тому в план шкільної бібліотеки введений Тиждень правової освіти.
IV. Висновок.
Таким чином, в роботі з патріотичного виховання використовуються різноманітні шляхи, засоби і форми. Для створення інформаційного середовища як найважливішого чинника патріотичного освіти в бібліотеці проводиться робота по формуванню: інформаційного забезпечення учнів, інформаційної підтримки педагогів у навчальній, науково-дослідній діяльності, інформаційного супроводу інноваційних процесів у школі, залучення всього спектра художньої, науково-пізнавальної літератури, наявних аудіо - відеоматеріалів, електронних ресурсів. Шкільна бібліотека забезпечена: виходом до інформаційних ресурсів Інтернету, колекціям медіа-ресурсів на електронних носіях, навчальної та художньої літератури. В бібліотеці створено і ведѐться електронний каталог, мається комп'ютер, розмножувальна техніка для тиражування навчальних і методичних тексто-графічних і результатів творчої, науково-дослідної та проектної діяльності учнів. Пророблена робота з формування інформаційної бази: систематизовано фонд по історико-патріотичному вихованню, виділений фонд краєзнавчої літератури, складена краєзнавча картотека.
У сучасних умовах знецінення традиційних моральних цінностей, безкарність, безвідповідальність призводять до ускладнення патріотичного виховання. У зв’язку з цим необхідно усвідомлювати, що шкільна бібліотека є одним із провідних чинників створення умов для формування й посилення патріотичних почуттів учнів.
Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоби розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті. Сьогодення потребує подолати педагогічні стереотипи на основі переходу від окремих напрямів виховання до розроблення, проектування й моделювання перспективних виховних систем закладів освіти.
Отже, шкільна бібліотека разом з педагогічним колективом має виховувати соціально адаптовану та громадсько орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно знайде своє місце в житті.
З метою організації патріотичного виховання учнів і надалі будуть проводитись різноманітні заходи.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти: Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт «Міністерство освіти і науки України». – Режим доступу: http:// www.osvita.org.ua. – Назва з екрану.– Мова укр. (дата звернення: 21.09.2014).
2. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти: Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462.[Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт «Міністерство освіти і науки України». – Режим доступу: http:// www.osvita.org.ua. – Назва з екрана.– Мова укр. (дата звернення: 21.09.2014).
3. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності [Текст] //Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С.3–
4. Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді //Державний вісник України. – 2002. – № 21. – С.15–19.
5. Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку: Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2003року №865-ІV //Голос України. – 2003. – 6червня. – С.7.
6. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.osvita.org.ua. – Назва з екрана.– Мова укр. (дата звернення: 21.09.2014).
7. Концепція загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013–2017 роки: Затвердж. колегією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 6/1-21 від 30.05.2012) [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http:// www.osvita.org.ua. – Назва з екрану.– Мова укр. (дата звернення: 21.09.2014).
8. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / Наказ МОН України від 31.10.2011 №1243 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.moippo.mk.ua. – Назва з екрана.– Мова укр. (дата звернення: 24.09.2014).
9. Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році/ Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.14 №1/9-376 [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua – Назва з екрана.– Мова укр. (дата звернення: 24.09.2014).
10. Відмиш Л. І. Система національного виховання: шляхи і засоби реалізації / Л. І. Відмиш // Виховна робота в школі. – 2011. – № 8. – С. 7–10.
11. Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання/П.Ігнатенко, В.Поплужний, Н.Косарєва, Л.Крицька //Шкільна бібліотекака. – 2003. – №8. – С.3 – Володарська, М.О. Інноваційні технології на уроках громадянської освіти / М.О. Володарська. – Х. : Основа, 2008. – 122 с.
12. Гарнійчук, В. Сутність і структура патріотизму старших підлітків [Текст] / В. Гарнійчук // Управління освітою (Шкіл. світ). – 2009. – № 20. – С. 22-23.
13. Гнатюк В. Національне виховання як складова у побудові громадянського суспільства / В. Гнатюк // Світ виховання. – 2004. – № 1. – С. 33–36.
14. Дем’янюк Т. Інноваційні технології громадянського виховання / Т. Дем’янюк // Директор школи. – 2008. – №10. – С. 10-12.
15. Захаренко С., Коваленко, О. Формування громадянина - патріота у педагогічній системі О.А.Захаренка / С. Захаренко, О. Коваленко // Рідна школа. – 2013. – № 6. – С. 36–40.
16. Кіндрат В. К. Формування патріотизму в школярів у концепції В. О. Сухомлинського / В. К. Кіндрат // Педагогіка і психологія. –1998. – № 3. – С. 56–63.
17. Кондратенко Ю. На підставах козацької педагогіки / Ю. Кондратенко, М. Кобозєв , В. Азаренков // Виховна робота в школі. – 2011. – № 9. – С. 4–6.
18. Коновалова М. В. Тематичні класні години (національно - патріотичне та громадянське виховання), 5–11 класи / М.В. Коновалова/ – Харків : Видавнича група «Основа», 2011.
19. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2007. – 576 с.
20. Луговська С. О. Виховання патріотичних цінностей – приорітетне завдання сучасної української школи / С. О. Луговська // Виховна робота в школі. – 2013. – № 8. – С. 14–18.
21. Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5-9 класів / Упорядник Г. С. Грай. – Тернопіль: Астон, 2004. – 176с.
22. Машина О. О. Ми живемо, щоб пам’ятати: Колективний творчий проект / О. О. Машина // Виховна робота в школі. – 2011. – № 4. – С. 28–30.
23. Методичні рекомендації щодо героїко-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів [Електронний ресурс] // Освітній портал «Сайт вчителя історії Пивовар С. В.». – Режим доступу: http:// www.osvita.org.ua. – Назва з екрану.– Мова укр. (дата звернення: 21.09.2014).
24. Недужко В. Д., Іванов, В. В. Допризовна підготовка і військо-патріотичне виховання у школі: Навч.-метод. посібник / В.Д. Недужко, В.В.Іванов. – Луцьк, 2002. – 110 с.
25. Пивовар, С. В. Планування роботи історико-краєзнавчого музею / С. В. Пивовар // Виховна робота в школі. – 2011. – № 7. – С. 34–41.
26. Система патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах модернізаційних суспільних змін : навчально-методичний посібник / Авт. кол.: І. Д. Бех, К. О. Журба, В. А. Киричок та ін. – К. : Пед. думка, 2011. – 240 с.
27. Степанченко Л. А. Роль національно-патріотичного виховання у формуванні духовно морального світогляду школярів: [Електронний ресурс] // Освітній портал «Класна оцінка». – Режим доступа: http:// www.osvita.org.ua. – Назва з екрану. – Мова укр. (дата звернення: 21.09.2014).
28. Ткачов С. І. Співвідношення понять громадянської освіти та громадянського виховання / С. І. Ткачов // Виховна робота в школі. – 2011. – № 9. – С. 2–6.
29. Усова О. А. Програма виховної роботи «Ми – майбутнє України», 6 – 8 кл. / Усова О. А. // Виховна робота в школі. – 2011. – № 8. – С. 10–15.
30. Усова О. А., Грищенко, А. П. Програма виховної роботи «Я стверджуюсь», 9 – 11 кл. / О. А.Усова, А. П. Грищенко // Виховна робота в школі. – 2011. – № 8. – С. 16–20.
31. Федоренко Д. Т. Мудрість козацької доби. Розробка нетрадиційних уроків і навчально-виховних заходів на засадах української етнопедагогіки. Посібник для студентів педагогічних навчальних закладів і учителів та учнів національної школи України / Д.Т. Федоренко – Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 1999.
